КНИГА ПРО ЖИТТЯ В ПОЛЬЩІ

Хух, нарешті закінчились польські свята! Було таке враження, що все місто вимерло. Жодної живої душі... Всі магазини закриті. Я розумію, люди теж хочуть відпочити... Але повністю все... У нас навпаки все працює, бо хочуть заробити... Знаєте, була в мене одна ситуація, коли я навчалась у Варшавському університеті по обміну і ми тоді ще з подругою не знали про це... Якраз були різдвяні свята... А закупів ми не встигли зробити... І що ви думаєте, ми носились по цілій Варшаві в пошуках шматка хліба... І на щастя,натрапили на “Жабку”десь на окраїні міста... То для нас був шок... Ще була ситуація, коли якраз на вихідних піднялась температура у чоловіка, 39. Він лежав у ліжку та не міг підвестись... Швидка pogotowie ratunkowe приїде лише тоді,коли людина вмирає... Якщо ж ситуація не така, то вставай з гарячкою під 40 і йди до найближчої лікарні szpitalu і проси рецепт,аби виписали антибіотики або врятували тебе...Якщо ж ні,то викликай додому приватного лікаря lekarz, wizyta domowa, плати 150 злотих і буде тобi zwolnienie lekarskie L4 . Хоча і в нас скоро таке буде... Так що не хворійте і будьте здорові! На Wielkanoc Великдень додому їдете? Чи вже повернулись?

Witam wszystkich!

Сьогодні в обливний понеділок lany poniedziałek, або ж śmigus-dyngus маю до вас просте абож складне питання для роздумів! Це радше для тих, хто вже живе тривалий час у Польщі.

Ви переїхали до іншої країни, керуючись певними причинами. Вам добре, хороша зарплата, перспективи, стабільність, інший рівень життя... Але є одне але! Рідні далеко. Так, можна їздити, але все ж це не те... Ти не бачиш,як твої батьки старіють, і хочеш якомога більше часу проводити з ними... Твоя дитина розмовляє чужою мовою, яку ти вже прийняв і вона майже стала твоєю... Але глибоко в душі ти все ж линеш додому в думках,спогадах, у слові... І тут раптом тобі підвертається хороша пропозиція роботи в рідній країні... Що вибрати!? На кону достаток, стабільність або ж рідні, близькі, невідомість,невпевненість у завтрашньо мудні!? Що зробили б ви? Що вибрали б? Повернулися на Україну? А без пропозиції роботи повернулися б? Скільки часу жили тут? Чи змогли б жити ціле життя тут, у Польщі?

Що є у нас, а немає у Польщі!

Почну з того, що у польських супермаркетах я не знайшла закручених,консервованих помідорів. Ну таких, як наші мами або бабусі крутять на зиму. Є лише огірки - ogórki kiszone i konserwowane. Плюс до того я не знайшла пластмасових кришок на банки, слоїки, є лише типу металеві на різьбу. Щодо комплекту постелі, тут лише йде наволочка poszewka на ковдру та подушки в комплекті, проcтирадло prześcieradło треба докуповувати окремо. Дуже рідко натрапиш на цілий комплект. О,іще наш бальзам зірочка! Тут такого нема. Ну і антибіотики тут лише за рецептом. Поки все, як щось ще згадаю, то допишу.

888

Хочеться написати вам мої враження від міст Польщі! Все чесно та правдиво! І це лише мої суб*єктивні враження! Одне, коли ти приїжджаєш в місто як турист, тебе усе захоплює, ти не помічаєш мінусів! Зовсім інша річ, коли живеш деякий час та можеш порівняти, тим паче, якщо жив у декількох містах. Можу сказати, що Катовіце мене зовсім не вразили. Це центр Сльонського воєводства, так, як в нас області. Тут видобувають вугілля, тому мені вічно і смерділо паленим. Центру, як такого нема, лише довга вулиця, а не так, як у Львові Площа Ринок прямокутної будови. Ну якщо пошукати, то можна знайти свої цікавинки та чудові місця. Але місто однозначно не моє. Не притягує. Далі Краків. Він прекрасний. Але, як на мене, то лише літом. Зимою теж, але смог вбиває. Відкриєш вікно, і вже в кімнаті їдкий запах диму. Навіть провітрити нема як. Хтось буде казати, що смогу нема, або він мало відчутний. Мені було чути і навіть дуже. Тому сім*ям з дітьми та людям, хворим астмою, я б не радила там жити. Хоча в 2019 році має діяти заборона палити всіляким непотребом в старих пічках. Але я мало в це вірю. Дуже вже багато коштів треба, аби замінити всім, особливо пенсіонерам, старі печі на сучасний котел. Тому так дешевше всім і забруднене повітря. Ще й до того Краків знаходиться в низині, тому вітер не роздуває весь той сморід. От і маєш перше місце за забрудненістю повітря в цілій Польщі. Краків зараз і розбудовується, і багато роботи, але і конкуренція вища. Так, нагадує трохи Львів. Але я чула з уст самих поляків, що краков*яни трохи задирають носа. Може надто пишаються своїм містом — колишньою столицею Польщі. Краків доволі комфортний, багато туристів, чути різні мови, тому не надто звертають увагу, на те, що ти іноземець. Вибирайте, краса міста чи здоров*я! Продовжу в наступному пості…

І так, місто Вроцлав. Я жила там всього два тижні під час навчальної практики, на яку нас відправили після університету. Місто мені сподобалось. Місто мостів та рік Відави, Олави, Одри. Такий собі колишній німецький Вроцлав. Багато українських айтіфірм. Але десь я чула чи читала, що там погана вода. Ну як без мінусів. Видається газета українською мовою, бо досить велика діаспора наших там живе. Він стоїть поряд із Краковом і Варшавою за чисельністю українців і в ці три міста зазвичай найчастіше їдуть, б більше роботи і тд. Хороше сполучення із Львовом, їде прямий поїзд і літак дешевий, якщо пошукати і замовити завчасу. Місто, як і Краків, має прямокутну будову центральної площі, на якій яких тільки цуд архітектури нема. У кожного своя історія. Для мене Вроцлав трохи задалеко від України.

Не надто горю бажанням там жити постійно.

Далі Лодзь. Це центральна Польща. Місто не надто розрекламоване і багато хто не звартає на нього уваги. Може й добре, бо воно в порівнянні з вище переліченими містами не надто гарне. Самі Лодзяни нарікають на своє місто. Колишнє місто мануфактур та ткацьких фабрик, які переробили на сучасне кіно, торгову галерею, або ж просто стоять руїни і псують краєвид. Незважаючи на свої майже всімсот тисяч мешканців є доволі спокійним, але має вже ну дуже вузькі вулички, через що багато стлучок та аварій. Можна часто зустріти п*яниць та бомжів. Але тут найчистіша вода в Польщі, зауважте. Щось на щось. Подібне до Катовіц тим, що має довгу центральну вулицю Пьотрковску, а центру як такого нема. І ця вулиця, якщо я не помиляюсь, є найдовшою в Польщі. Ще недалеко Лодзі знаходиться величезний торговий центр Птак, в якому їздять скуповувати одяг продавці з України та цілої Європи. А ще тут найдешевша нерухомість, квадратний метр десь коштує 3800 злотих. Якось так. Причому в Кракові це буде десь коло п*яти тисяч. Бо Краків престижніший, і ближче до України. Лодзь же трохи бідна. Це трохи видно по людях. Але мені було там комфортно. Може тому, що трохи подібна до України із її брудом та поганими тротуарами. От тому і почувалась тут, як вдома.

Далі Познань. Поки нічого не можу сказати про це місто, бо там ще не жила і не була на ексукурсії. Але мені, здається, що воно трохи ліпше від Лодзі. Має гарний вигляд, і ближче до Німеччини. А ті міста, які більш на заході багатші, ніж ті, що ближче до нашої неньки.

В Любліні теж не була. Нічого сказати не можу.

Зелена гора. Досить комфортне маленьке, зелененьке містечко. Нічого особливого.

Гданськ. Зимою там холодно, бо близько Балтійське море. Клімат вологий. Місто кораблів та портів. Багато риби. Була на екскурсії. Не жила. На перший погляд, сподобалось. Плюси, бо свіжа риба. Мінуси, мені було б страшно, все таки до моря рукою подати, урагани, буревії.

Ну і на десерт Варшава. Всі туди хочуть, бо столиця. Так, вона комфортна, не сперечаюсь. Транспорт працює, як годинник. Без запізнень. Все чітко. Роботи хмара. Вона велика. І шумна. Але можна і знати спокійні райони, зазвичай, беруть Praga – Południe i Praga – Północ, а ще Ochota чи зовсім центр то śródmieście. Хтось взагалі ненавидить Варшаву, бо любить тишу і спокій. Все таки там рух, столиця є столиця, політика, марші, бандитизм. Варшава була зруйнована після війни, тому від гарної архітектури залишився лише клаптик. Решта бетонні стіни, звичні будинки. Тому не всім і подобається. Всі захоплюються Палацом культури і науки. Але полякам він не дуже до снаги, бо лишився із радянського минулого у спадок. Мінуси. Дорого. Якщо винаймати, то тільки з кимось. Або добре заробляючій сім*ї. Будучи студенткою Варшавського університету та стоячи біля BUW – у я відчувала, що ще сюди повернусь. Чомусь саме Вава запала в душу. Може тому, що тоді ми жили там півроку. Місто було надзичайно комфортне, 20 хвилин пішки до універу. Усміхнені обличчя на вулиці, передноворічний настрій. Але далекі події 2014 року, які відбувались у нашій країні, нагнітали не найкращі думки. Я тоді була далеко від дому. Так сталось. Саме тоді я відчула найміцніший зв*язок із рідною землею, патріотизм зашкалював. Тоді. Але не зараз. Зараз я теж люблю свою країну. Але я вже інша. Поживши три роки в іншому місці, не звичному для мене, я зрозуміла найважливіше. Всюди — мій дім. Немає меж, кордонів, національностей. Ми всі — єдине ціле. Нас розділили мовами. Але завжди є шанс єднатись. Вчитись, розиватись, ділитись своїм досвідом. Який може стати для іншого рятівним кругом. Еміграція мене змінила. Спочатку було важко. Але я вдячна долі за такий урок. І будучи тут я не відчуваю себе емігранткою. Я відчуваю себе своєю. І не тому, що знаю мову та звикла.

А що скажете ви? Які зараз у вас відчуття? Якщо тільки но переїхали та зжирає ностальгія, не засмучуйтесь, відкрийтесь новому, відпустіть!

Та діліться своїм досвідом з іншими! Адже він — безцінний!

Чи легко за кордоном!

Ну як вас сказати. Почну з того, що в мене не було поставленої цілі жити тут. Я могла б собі і далі бути в Україні, викладати по скайпу. Але чоловік там закінчував навчання, ми одружились, і я вже мусила їхати до нього. Отакі молоді-зелені, він ще студент, а я без документів та дозволів на роботу. Спочатку було важко, і фінансово, і морально. Далеко від дому, друзі, рідні. Хіба заняття з учнями рятували. І рідну мову чула, і польської їх вчила. Як згадаю ті наші Катовіце, перша квартира у холодній кам*яниці. Але ми довго там не пробули. Хотіли ближче до дому. Варшава була нам не по зубах. І досвіду у менжа не було, і квартири були страшенно дорогі для нас. Ще й надурили нас добряче. Ніколи не шукайте винайму через приватні бюра, тільки особисто від власника. Ми заплатили через інтернет за резервацію, бо було багато бажаючих і ціна більш-менш нормальна. Приїхали спеціально до Варшави, а тут маєш, ніхто не піднімає, та й бюра такого нема за вказаною адресою. Але на помилках вчаться. Потім ми почали шукати на тому ж olx, тільки у Кракові. І, дякувати Богу, трафіла сє файна кубітка. Все ніби було добре, Краків, близько до дому. Аж поки я не завагітніла і почала торочити, шоб чоловік кидав роботу, бо смог не давав жити. Я відкривала вікно і дусилась. Ще й начиталась про вплив того на немовля. Певно материнський інстинкт спрацював, гормони, не знаю. Перша робота трапилась в Лодзі. Містом ені сподобалось, чимось нагадувало мій Львів. Хоча лодзяни дуже на нього нарікають, поляки взагалі люблять нарікати, мабуть, знаєте. Але вірте, за Краковом я зовсім не сумувала, а за тою страшною Лодзею так!!! Досі згадую з ностальгією. Мені справді було там добре. Але маленька квартира, дитина не мала де лазити. А переїжджати на нове в Лодзі! Ми не знали, як краще. І тут Бог за нас все вирішив. Раптово чоловік втрачає роботу, і це знак долі — рухатись далі. Отака то історія.

Моя мандрівка до Польщі почалась на третьому курсі ЛНУ ім. І. Франка. Лише чотири особи з групи безкоштовно відправляли на Літню школу польської мови та культури у Тєшин — маленьке містечко на кордоні з Чехією. І в це число потрапила я.

Аж цілий місяць я буду далеко від дому. І ще це моя перша поїздка за кордон. Як воно, що там? Звісно всіх дивували рівні польські дороги. Я теж їхала туди з відкритим ротом. Мені здавалося, що потрапила в якийсь інший світ. Навіть після цього написала піднесений вірш “Я і Польща” польською від того захоплення. Місяць пройшов чудово.

І ви уявіть, та поїздка була доленосною. Я зустріла там свого чоловіка. І якби так не вчилась, і не потрапила у ту четвірку, то все могло б бути інакше. Але всім керує Бог. Потім вже була мовна двотижнева практика у Вроцлаві на наступному курсі. А згодом вже на п*ятому півроку навчання у Варшавському університеті по студентському обміну.

Життя в гуртожитку Hera, перша робота, яку я найшла випадково. І як я тільки умудрилась поєднувати це з навчанням. До другої години пари, а від третьої до десятої вечора робота. Ще й дівчат своїх підбила на таку авантюру. Але варто було. Бо за зароблені гроші ми поїхали у Стразбург , у Тезе. Отак все закрутилось і почалося саме з мови.

Мені часто задають питання в дірект з приводу вивчення польської. Але ще частіше це стосується процевлаштування, організацї бізнесу, організацї свого побиту у Польщі. Так, звісно я можу порадити щось зі свого досвіду, але я в цьому не спеціаліст. Моя галузь — це мова, та все, що з нею пов*язане. Але добре, що є такі юридичні фірми в інстаграмі, які можуть вам в цьому допомогти. Наприклад , яка створила новий проект, в рамках якого веде безкоштовні правничі консультації для іноземців у Варшаві, які стосуються легалізації працевлаштування та проживання. Консультації відбуваються по суботах в офісі фірми. Щоб прийти, треба зареєструватись за номером телефону.Якщо маєте якісь питання, то пишіть. А також пишіть мені, якщо маєте питання, я теж допоможу, чим можу.

Так, я народжувала в Польщі. Я тішусь. Не тому, що тут кращі умови і все таке. Так просто вийшло. А тому, що без двох доз епідуралки я б певно не витримала. В Україні ж народжують без знеболювального, і потім шви накладають так само. Я в шоці.

Такі матері такі просто героїні. В мене на сторінці був пост про роди, і всі слова, пов*язані з цим. Шукайте. Тут трохи таке легковажне ставлення. Може тому, що лікарі не хочуть надто лякати молодих мам. Наприклад, чула історію, що хлопцеві потрібна була операція. Доктора півроку мовчали. Жінка нарешті не витримала і полетіла літаком з Кракова до Києва. На другий день сину зробити операцію, і лікарі були в шоці, чому батьки так тягнули. Коли ж до польських лікарів мати вимагала пояснення, у відповідь почулось “Nie chcieliśmy panią stresować”.

В Україні все суворіше. Часом аж занадто. Молода мамочка ітак не може оговтатись від того, що її життя звалилось із ніг на голову, а тут ще її лякають та повчають. Хіба ж вона раніше народжувала, має досвід? Сама тільки вчиться.

Можливо це я тут потрапила на таких педіатрів, які лише погладили, послухали, як задала питання, то відповіли, і помахали папа. Не було жодних вказівок та настанов. Добре, що хоч положна, яка приходила перші два тижні після родів, трохи мене заспокоювала. Потім вже мама приїхала. І стало трохи легше. Але все ж перші два тижні то був жах. Чому ж ніхто не попереджує, що так все змінюється?

Хто народжував тут, відгукніться, поділіться враженнями?

Кредити. Вся Польща на них сидить. В Україні я б навіть не думала про кредит, але і в Польщі теж? Ви зараз будете казати, що гроші на вітер, коли винаймаєш житло, а міг би платити за своє і втрачати гроші. Все то так.

Але є інша сторона медалі. Краще я буду відкладати по трошки, те, що можу, аніж покладу собі ярмо на шию. Буду думати, що мені ще енну кількість років платити. Та те, чи буду я в Польщі ту кількість років. А може мені не сподобається, набридне, будуть якісь кращі можливості.

А я все, прив*язана. Вже нікуди не поїдеш. В моєму випадку то були Катовіце, потім Краків, Лодзь, і тепер Варшава. Так, можна і взяти в кредит, здати в оренду, а самому десь поїхати. Так теж роблять. Але все ж я кредиту ні! Не хочу казати не, бо воно може прилипнути. Буду казати — без кредиту. Нам доводилось вже брати невеличку суму, але одне тільки усвідомлення, що ти комусь винен і мусиш з зарплати виплачувати протягом певного часу?

Щось тут не так! Без кредиту я спокійна! Дім все таке пасив,а не актив! Хто ж думає інакше, можливо таких більшість, вам до . І це не реклама. Таня навіть н езнає, що я її позначила. Просто хочу робити іншим добро. І пишу все від щирого серця. Вигоди мені нема ніякої. Можливо комусь хоч одному допоможе, і я буду безмежно щаслива.

Мене часто питають у діректі, чи веду я заняття по скайпу. Вже п*ять років я навчаю, з яких три — це скайп. Уявіть, я мала по шість-вісім занять щодня. І часто так траплялось, що всі люди були на майже одному рівні. І мені доводилось повторювати одне і те саме вісім разів підряд. Як вам? Вкінці дня я була вже, як wyciśnięta cytrynka. Так, і горло боліло, і втома. Але не так це, як те, що я віддавалась на кожному занятті на 100 %. Віддавала всю свою енергію, силу, а коли скайп вимикався, я видихала. Тато не раз жартував “Та запиши то все, шо ти говориш, на диктофон. І включай!”. Я ж відповідала, що так не можна, як то буде виглядати. А потім під час вагітності мені стрельнула ідея, подібна до татової, але зовсім в іншому руслі. Я почала записувати відеоуроки. Те саме, що я поснюю, але на відео. Так, мозок тоді працює страшно, генерує стільки ідей! Тому народжуйте, якщо хочете розкрити всі потаємні чакри, які зараз у вас сплять. Я навіть почала твори писати. Не польською, українською. Отак і зародився курс відеоуроків ідентично як вживу зі мною. І я передбачила, що дитина мені не дасть викладати, принаймні перші роки після народження. Тому уроки дадуть можливість бути мені у різних місцях одночасно! Якщо фізично я не можу всіх охопити! Тому слухайте себе, шукайте себе, відповідь всередині!

Чи хотіла я переїжджати до Польщі?

Знаєте, мабуть, ніколи б не жила за кордоном. В мене не було такої цілі. Та й на польську філологію потрапила зовсім випадково. Коли була малою, страшно ненавиділа оті всі пше, пше, ść. Але коли ми кажемо “Не”, воно до нас липне. І потім виявляється, що то був найкращий варіант, який приготувало нам життя. Чи боялась я? Так! Постійно торочила, як вивчу польську з нуля? Я ж нічого не знаю, та й польського коріння не маю?! Але буквально за рік навчання в універі осилила її на початковому рівні. Наступні курси пішло вже детальне вивчення, було купа непотрібної інфи. Що вона непотрібна, то я вже виявила, коли сама почала навчати. Все прийшло з досвідом. А у вашому житті були такі випадки, коли оте “Не” прилипало до вас?)

Із усіх видів спілок, про які я писала у попередньому пості, найпопулярнішою є spółka z ograniczoną odpowiedzialnością, яку може створити як одна, так і декілька осіб.

Але

UWAGA! Do założenia spółki z o.o. konieczne jest posiadanie kapitału w minimalnej wysokości 5000 zł.

Далі кошти створення саме такої спілки

Przygotowanie umowy spółki приготування договору	około 1 000 zł
Koszty notarialne (taksa notarialna)*норіус	około 300 zł
Opłata za wpis do KRS**	600 zł
Podatek od czynności cywilnoprawnych***	21 zł
Notarialnie poświadczone wzory podpisów członków zarządu	po 20 zł plus VAT za podpis
Opłata skarbowa za zgłoszenie rejestracyjne do podatku VAT	170 zł
Koszty pełnomocnictwa	17 zł (jeśli wniosek będzie składany do sądu przez pełnomocnika)

* Taksa notarialna obliczana jest następująco: 100 zł + 3% od nadwyżki powyżej 3 000 zł, co daje 160 zł (plus VAT) = 196,80 zł. Dodatkow koszty wypisów - 6 zł (plus VAT) za każdą stronę (przyda się kilka wypisów: dla wspólników, spółki oraz do KRS).

** 500 zł stanowi koszt opłaty sądowej, a 100 zł to koszt ogłoszenia wpisu w Monitorze Sądowym i Gospodarczym

*** 0,5% od wartości kapitału zakładowego równego 5 000 zł pomniejszonego o pobraną taksę (196,80 zł), opłatę za wpis do KRS i za ogłoszenie w MSiG (600 zł) - podatek pobierany jest przez notariusza.

Opodatkowanie spółki

W spółce z o.o. opodatkowaniu podlega sama spółka, a nie wspólnicy. Podatek pobierany jest od dochodu spółki, które wynosi 19% jego wartości. Oprócz opodatkowania samego dochodu podatkowi podlegają również dywidendy wypłacane wspólnikom spółki. Oznacza to niejako podwójne opodatkowanie.

У каруселі додаю плюси та мінуси такого виду діяльності. Якщо ж ви хочете самі вести бізнес, то доведеться потратитись і на відкриття, і на стартовий капітал. Але завжди варто спробувати

Не все так просто,Україна не входить в Європейський Союз,тому непросто відкрити свій бізнес у Польщі. Для цього потрібно

zezwolenie na pobyt stały - дозвіл на стале проживання

zezwolenie na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej; дозвіл на проживання довготермінового резидента ЄС

zezwolenie na pobyt czasowy w celu kontynuowania prowadzonej już działalności gospodarczej – дозвіл на тимчасове проживання з метою продовження ведення підриємницької діяльності

• zezwolenie na pobyt czasowy udzielone w związku z: дозвіл на тимчасове проживання у зв*язку з

• zezwoleniem na pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej,

• przynależnością do rodziny cudzoziemca, który posiada pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej,

• przebywaniem na terytorium Polski członka rodziny w celu połączenia z rodziną,

• podjęciem lub kontynuacją stacjonarnych studiów wyższych lub stacjonarnych studiów doktoranckich,

• pozostawaniem w związku małżeńskim zawartym z obywatelem polskim mieszkającym na terenie RP.

Також можуть вести свій бізнес іноземці, які мають

status uchodźcy (w tym ochronę uzupełniającą), - стасус біженця

• ochronę czasową, тимчасову охорону

• ważną Kartę Polaka, lub дійсну Карту Поляка

• zgodę na pobyt ze względów humanitarnych lub zgodę na pobyt tolerowany. Згоду на проживання з гуманітарних питань або ж може перебувати легально, якщо відмовлено у статусі біженця

Ці всі дозволи видають в urzędzie wojewódzkim w wydziale właściwym ds. cudzoziemców w województwie, w którym zamieszkuje cudzoziemiec.

Якщо ж ви перебуваєте на території Польщі на основі візи, або ж хочете вести бізнес у Польщі,але перебуватимете в Україні, то матимете певні обмеження при виборі форми ведення підприємницької діяльності. Зареєструвати фірму можна навіть через інтернет, не вимагається фізична присутність

Отже, це будуть такі spółki prawa handlowego

- spółki komandytowe

• spółki komandytowo-akcyjne

• spółki z ograniczoną odpowiedzialnością

• spółki akcyjne

Якщо ж ви хочете виконувати відповідну роботу у своїй фірмі, то тоді треба дозвіл на роботу на відповідній посаді,наприклад, директора, а також візу, карти побиту. Далі буде...

Друзі,привіт! Хто має в майбутньому здавати екзамен на Карту поляка? Я можу вам допомогти. Адже записала курс відео, які підготують вас до здачі. Насправді до цього екзамену треба підійти дуже відповідально та ретельно. Бо дехто думає, що покажу документи, які підтверджують польське коріння і Карта у кишені. Не знаю, може і є такі щасливці. Але перш за все, треба знати мову. Без мови ніяк. А ще знати історію, герографію, відрмих людей, свята та традиції, та ще купу інформації, яку я особисто підготувала для вас. Не вийде лише вивчити гімн та розповісти про герб та прапор. Все набагато складніше. Треба вивчити дуже і дуже багато інформації і щебетити, як соловей. Я вас цьому навчу, покажу всі підводні камені та проведу темним тунелем. У мене була учениця,яка здавала екзамену на Карту Поляка рівно п*ять хвилин. Правда, ? Але ж і помучила я вас тим всім.

Нещодавно отримала питання стосовно того, як я в історії та культурі,та чому не пишу постів на цю тему? Тому і не пишу,бо маю цілий курс по цьому. Там все гарно розкладено по поличках. Суцільна картина. Тому і не хочу її розривати на якісь шматки тут, особливо історію. Яку потрібно вивчати послідовно, і лише тоді вона добре втрамбується! Як ви вже знаєте, я люблю писати по суті,без води, і лише те,що потрібно і актуальне! Маєте,побажання,пишіть!

Рейтинг польських супермаркетів

1. Dino (про такий не чула)

2. Intermarché

Stworzono mocną ofertę kategorii świeżych, składającą się z produktów nabywanych najczęściej u lokalnych dostawców lub wytwarzaną na miejscu (np. mięso i wędliny).

3. Piotr i Paweł

W 2017 roku sieć Piotr i Paweł stanęła na rynkowym rozdrożu. Na rozwój sieci zaczęło brakować środków, handel internetowy furory nie zrobił, a klienci w niektórych lokalizacjach (szczególnie w mniejszych miastach) nie raczyli docenić atrakcyjnej oferty.

Bawiąc się w handlową parapsychologię można stwierdzić, że nad sklepami delikatesowymi w Polsce wisi fatum. Bomi i Alma przestały istnieć, a właściciele Piotra i Pawła poszukują obecnie inwestora strategicznego. Bardziej racjonalne wyjaśnienie sprowadza się do „wrażliwości cenowej” polskich konsumentów.

4. Polomarket

5. E.Leclerc (supermarkety)

6. Carrefour Market

7. Stokrotka

8. Tesco (supermarkety) Tesco likwiduje niektóre placówki, zwalnia pracowników, ogranicza sprzedaż online. В Лодзі біля нашого будинку якраз саме один закрився відділ.

9. Topaz
Wysoka pozycja sieci Topaz wskazuje, że na polskim rynku jest miejsce dla regionalnych operatorów, którzy potrafią konkurować z gigantami polskiego rynku

10. Frac W pierwszej dziesiątce znalazła się sieć najmniejsza pod względem wielkości, lecz chyba największa „handlowym” duchem. W supermarketach tej marki chyba najbardziej wiarygodnie brzmi slogan, że klient jest królem. Firma posiada wystrój raczej niespotykany w dużych sieciach, a klienci czują się w tych placówkach zdecydowanie komfortowo.

Ну а де ж славнозвісна Biedronka та lidl? У першій люди купили м*ясо та потруїлись в Лодзі. Також додаю скрін повного рейтингу. Гортайте карусель. А де ви купуєте продукти, в якому супермаркеті, або ж може на targowisku, ryneczku - базарчику? Діліться,бо не хочеться самій їсти та дитину годувати хімікатами, хоча від них тепер не втечеш!

Даруйте, що надовго зникла, але надавно мала переїзд — przeprowadzkę.

Dokąd!? Куди?

Właśnie przeprowadziłamsię do Warszawy. Я переїхала до Варшави. Це вже мій третій повноцінний переїзд. Спершу це були Катовіце, потім Краків, згодом Лодзь, і тепер Вава. Хто ж знав, що в далекому 2014 році я покидатиму гуртожиток Hera після піврічного навчання у Варшавському університеті і подумки казатиму, що хочу сюди ще повернутись, що не хочу їхати додому. Так вже мені сподобалось це місто, в першу чергу комфортом. От і знову життя покрутило, і все почалось спочатку. А зараз слова, пов*язані із переїздом

Typ przeprowadzki

Przeprowadzka prywatna
Przeprowadzka firmowa

skąd - звідки

dokąd – куди

НЕ ПЛУТАЙТЕ!)))

Numer piętra – який поверх

Metraż opuszczanego lokalu — метраж помешкання, з якого ви виїжджаєте

Ilość pomieszczeń — кількість приміщень

są schody – є сходи

jest winda - є ліфт

Podjazd pod budynek — під’їзд під будинок

Podjazd dogodny - зручний
Podjazd utrudniony - утруднений

Szczegóły dotyczące przewożonych rzeczy

Деталі, що стосуються перевезених речей

Szkło Скло
Naczynia Посуд
Książki Книги
Segregatory коробки
Ubrania Одяг

Przygotowanie do transportu — підготовка до транспортування

Rzeczy będą spakowane

Речі будутьспаковані

Pakowanie ma wykonać firma - пакуванння дзійснює фірма
MEBLE

Bez demontażu
Meble wymagają demontażu

Замість звичного слова Dobranoc можемо писати в смс або казати

* kolorowych snów
* słodkich snów
* miłych snów
* spokojnych snów
* radosnych snów

Якщо ж ви пишете своєму хлопцеві чи дівчині, то після таких слів можна додати kotku, kochanie

В жартівливій версії слово snów можна замінити на koszmarków.

Можна ще побажати

* dobrej nocy
* spokojnej nocy
* dobrze przespanej nocy
* przyjemnej nocy

Або ж

śpij dobrze

Karaluchy pod poduchy Дослівно тарганів підподушки, або ж у нас “надобраніч,блохів на ніч”

Niech ci się przyśni kilogram wiśni Нехай тобі прсниться кілограм вишень

Dobranocka

Також оригінально звучали б віршики

Śpij spokojnie i słodziutko,
Twój aniołek jest bliziutko

Gwiazdki na niebie, a księżyc w pełni,
pomyśl życzenie, a wkrótce się spełni.
Wiec śpij słodko, z uśmiechem na twarzy.
Niech Ci się przyśni, to o czym marzysz!

Między kolorami tęczy rób kroki nieśmiałe
i niech przyśnią Ci się rzeczy piękne i wspaniałe.
Tęczowych snów.

Zgaś światełko, wejdź do łóżka
Niech przytuli Cię poduszka,
Zamknij oczka, pomyśl sobie
Że ja też to samo robię.

Щодо стартових пакетів, то на польському ринку лідирують два - плей та орандж. Ну і ще хея. З приводу сортування сміття, то теж поляки дбають про довкілля. Регулярно висаджують дерева. Ну і зараз в польщі вибори на носі. Ні, не президентські.

Усюди висять вивіски та реклама кандидатів. Ще з приводу того, де шукати про новини в Польщі та актуальні події, є два суперпопулярні сайти onet.pl i tvn24.pl .

Ще я дуже зручно користуватися таким додатком як jakdajadę.pl, аби швидко зорієнтуватися на який автобус пересісти чи метро. Просто заінсталюйте на телефон. Там можна і в інтернеті купувати квитки і показує вашу локалізацію. Просто прив'яжіть карту і все. У Варшаві перші приморозки, але сьогодні було сонечко. Напишіть ще, де ви живете, часом не у Варшаві? Цікаво,с кільки у мене підписників, які живуть зі мною в одному місті?

Сьогодні я протестувала нову гілку варшавського метро. Історичний момент. Хто н езнак, то було лише два напрямки - Кабати і Млоціни. Тепер метро Дроцка і якесь там Рондо. Сьогодні я мала аж чотири пересадки. Але то цікаво. Взагалі мені дуже подобається варшавська комунікація. Саме у Варшаві. Ще будучи студенткою, якийсь комфорт відчувала і спокій. ЗУстріла стільки хороших людей. Бачать мою Евку і самі починають говорити. Одна пані запитала про жлобки, чи мала н еходить, і сказала, щов они проти того, аби так рано дитину забирати від матері. Скажу вам так, істинне щастя у нас біля носа. Листя, яке летить з дерев. Його кольори. Люди довкола. Хоч і незнайомі нам, але ми несамотні. Завжди є можливість познайомитись. Прості поляки, прості. І це мені дуже подобається.

Якщо говорити про закладанє апаратув , тобто брекетів То спершу я пішла до доктора Ціцькевича, якогом ені випадково порадила його знайома з Вроцлава. Він одразу сказав, що треба рвати три вісімки. я вирвала всі чотири. Сподобався. Повільний спокійний тон. Але він постійно у розїздаї. У нього працює дуже добрий стоматолог-хірург,я кий рвав мені зуби. Доктр Стемпень. Треба точно згадати. Потіи я пішла до клініки біля нас на сКарбка первект дент, там мені казали рвати четвірк уще, те саме сказав і лікар Чучмай у Львові. Далі була клініка тріо дент, де ми мали роботити еві зуби під наркозом. Там пані страша дуже детально поисала всі криві зуби та говорила про накладки,я кі коштують 18 тисяч та те, що вона н елікує апаратом самолігатуруйонцим. Хороша пані, але дорого. І плюс вона якось так дивно говорила, затягувала.

Далі був доктор Глушек з клініки люкс дентікаль на празі і урсинові . Повільний, аж занадто. Конкретно нічого нк сказав і говорив за накладки. Врешті в тріодент мені порадили анну васєвіч. Вона ,я к доктор Ціцькєвіч , веде свій блог в інстаграмі. Своя клініка. До Австралії їздитьб. Але вона не промує накладки, а внутрішній апарат. Модливо саме це вибрала своєю новинкою, родзинокюю, бо тих накладок вже всюди повно. У неї такий апарат шітснадцять тисяч, звчиний металевий чотири, а порцеляновий прозоврий шість десь. Плюс візити по триста пятдестяьзлотих Що місяця і витісні. У мазовєцому центрі стоматологі,ц е типу півпривтана клініка пів державна одразу біля старого мімста працює пані Друзд. У неї був внизу апарат, і воона зрозуміла, що я хочу запитати. ТОму одарзу порадила клініку супрадент, і ортодонтку Мавгожату Адамчик. Власне переді мною ще одна візиту. Але скажу так, що інстаграму вона не веде. Однак клініка отримує престижні винагороди. Сама доктр Друзд у неї лікується. Видно вибрала недарма. Мені імпонує її спокій та делікатна скромність на фото. І можливо ця остання клініка саме моя. Я шукаю свою людину. І не жалку, що за кожну візиту заплатила по кількасот злотих Я зе забула клініку хол дент на беренсона, де залптаила шістдесят злотих. Але там ніочго н еробила, бо пані скзаала мені рвати четвірку. Це одразуу мене насторожило. Тобто якщо порахувтаи, я вже обійшла щість лікарів. Залишився сьомий. І кожен говорив по - різному. Кожен маєс вою методику. Свій підхід. Це так,я к з вивченням мови. Один підручник, але кожен пояснює матреіал по - своєму. ИТільки треба знайти хорошу відповідальну людину.

Сьогодні, як і вчора, був насичений день. Зробила собі карту і тепер їжджу по Ваві. Була в поліцеальній школі. Зустріла там українку, яка подавала документи на вчителя англійської. ПОЛЬСЬКОЇ не знає, червоніла на кожному слові. Я взялася їй перекладати такі прості речення. Але для неї ПОЛЬСЬКА видно, як для мене зараз англійська. Мені хотілось сказати "Дитини, зі мною ти за 3 місяці запшекаєш вільно, та ще й дорого не заплатиш". Але вона швидко втекла. Завстидалась. А взагалі, що вчитися в поліцеальній школі треба мати дві фотокартки, свідоцтво перекладене про середню освіту, завірену присяжних перекладача і довідка про стан здоров'я від лікаря, якщо треба на керунку. Дуже мало безкоштовних напрямків. Це переважно фізіотерапевти, асистент ортодонта, масажист, флорист. Решта треба рік платити по 150 злотих щомісяця. І програма, я скажу вам, скупенька. Відвідувати можна або два рази в місяць на вихідних, або у вечірній час, або стаціонарно. Передбачені екзамени. Оплачуєте до 10 числа через інтернет на рахунок. А ви в якій школі вчилась? Говору, прогрес , косінус чи жак? Діляться.

Язик точно до Києва заведе. Прийшла я на басейн з малою. Сидить там в джакузі пані років 60, хоча має 65. Каже, що щодня ходить плавати. Ми розговорились. Порадила хорошого дитячого стоматолога. А я якраз шукала. Треба ходити до багатьох, бо кожен каже щось інше. Першому вірити не можна. Звідти мене скерували ще до іншого хорошого. Так що я майже знаю всіх стоматологів Варшави та маю з чим порівнювати. Взагалі я тепер говорю зі всіма підряд. Просто в автобусі знайомилися чи на вулиці. Це так круто. А ще круто знати мову. Багато мов. Тоді всі двері відкриті. ХОЧЕТЕ ВИВЧИТИ, приходьте. Я маю дієвий інструмент. А ще взяла квитки до національного театру. Хотіла на лебндине озеро, але Евка моя 3 години не висидить. Найдешевший білет 28 злотих. Переді мною стояв пан, який накрив на рік вперед на 350 злотих. Видно, що дуже то любить. Ще на пляцу замковим зустріли чоловіка, який надував кульки. Збирав на підкорення Монт Бланку. Але діти тішились. То власне він.

Язик точно до Києва заведе. Прийшла я на басейн з малою. Сидить там в джакузі пані років 60, хоча має 65. Каже, що щодня ходить плавати. Ми розговорились. Порадила хорошого дитячого стоматолога. А я якраз шукала. Треба ходити до багатьох, бо кожен каже щось інше.

:herb:

Першому вірити не можна. Звідти мене скерували ще до іншого хорошого. Так що я майже знаю всіх стоматологів Варшави та маю з чим порівнювати. Взагалі я тепер говорю зі всіма підряд. Просто в автобусі знайомлюсь чи на вулиці. Це так круто. А ще круто знати мову. Багато мов. Тоді всі двері відкриті.

:herb:

ХОЧЕТЕ ВИВЧИТИ, приходьте. Я маю дієвий інструмент. А ще взяла квитки до національного театру. Хотіла на лебедине озеро, але Евка моя 3 години не всидить.

:herb:

Найдешевший білет 28 злотих. Переді мною стояв пан, який набрав на рік вперед на 350 злотих. Видно, що дуже то любить.

:herb:

Ще на пляцу замковим зустріли чоловіка, який надував кульки. Збирав на підкорення Монт Блану. Але діти тішились. То власне він.

Навіть не знаю з чого почати. Тепер це згадую, і задається, що то було так давно. Я переїхала в Польщу чотири роки тому. Якраз закінчила університет, працювала у мовних школах Львова. Сама я з маленькаого села. І тим не стидаюсь. Бо я люблю природу, я люблю тишу та спокій. І те, що я вв останній момент подала документи на слов*янську філологію, теж невипадкова випадковість. Я ж з дитинства любила віршики писати. От і думала, що раз в мене немає особиливих здібностей до точних наук, то піду я на українського філолога. ЗНО здала з історії та української мови та літератури на 12 і пішла подавати оригінали документів з мамою. Я тоді все робила з мамою. Жодної самостійності. От я стою вже з тими паперами, я к раптом пані в білому костюмі в комісії, наче ангел каже" А чо ви н ехочете на слов*янську? Там полсьька мова і українська, два в одному. Маєте близько до кордону, це краще, ніж чиста українська мова?". От ми послухали. Я махнула рукою та й подала. А потім прийшла додому і в плач. "Як же я ту мову вивчу з нуля? Я ж читати не вмію?Шо то буде?". Тато, як завжди заспокоював, і казав, що тежело в учении, легко в бою. От я впряглася в той бій. Як завжди, звикла все робити на відмінно, на йод. Так вчилася, що потрапила на другому курсі в четвірку найкращих студентів групи і поїзала на місяць вперше на Літню школу полсьької мови та культури в Тєшин. То маленьке містечко на кордоні з Чехією. Мені було страшно. я ж така домашня дитина. НІде раніше за поріг рідної хати не виїжджала. А тут закордон, та йще й вперше. Словом, страхів було хоч відбавляй. Але ця перша поїздка дуже мен езмінила.

Я потрохи почала ставати самостійною. Рівні дороги, ефект якоїсь піднесеності, сонячні усміхнені людині. Я аж з того вьсого напсиала вірш польською. Їхала додому маршруткою з пар, і напсиалося на три сторінки А4.Колись вам покажу.От в тмоу Тєшині я і зустріла свого майбутнього чоловіка. Але ні разу з ним не говорила тоді. То він якось мене запам*ятав. Бо мав польське коріння і бабця його вислала до Польщі. От через кілька років після того він випадково до мене пише і починається. Я зовсім не планувала жити в Польщі. Я страшно любила неньку-Україну і її дуже люблю досі. Я працювала в мовній школі Львова за 30 грн за годину в 2015 році. Це щоб ви розуміли, що я тоді нічого не заробляла, а викладалася наповну. Половвину грошей пускала на маршрутки, бо додом убуло далеко і проїзд дороги. Плюс бігала до лбдей додому за 50 грн за годину і вчила польської. Але тоді я набивала руку. Не жалію. То приємні спогади. Аж врешті після весілля я щойно випускник універу Франка і ще студент вирушають до Польщі. Так, як чоловік ще вчився, після весілял до поїхала до нього. Знали б ви, де ми на початку жили. В кам*яниці, холодній кам*яниці в Катовіцах. Не таке уявляла я своє життя після весілля. Про який медовий місяць чи подорож можна було гвоорити, якщо треба було платити за ту квартиру та за їжу. Плюс я жила на пташиних правах, тряслася чи дадутьм ені чергову візу. Прок арту побиту й мови поки не було. Мені доводилося мати по 9 занять щодня пос кайпу. Так, як офіційно працювати я не могла.Плюс мала ще учнів з України.

Спершу в мене не було карти, потім я завагітніла, і так вчила пос кайпу цілих 5 років. Сто разів на еднь повторювала одне іте саме. Вимикала скайп і більше нічого н ехотіла. Викладалась наповну. Аж врешті одна моя учениця подала ідеб записати все те на відео і таким чином розповсбджуватис вої знання. Бо фізично братиу чнів я вже не могла. Не було ні часУ, ні сил. Дев*ятйи місяць вагітності, а я тоді вже в Лодзі, на восьмому повверс ізаписую свої відео. Одне відео тривалістюю 40 хвилин, інше. Один курс, потім другий, Карта Поляка. Але що ж тепер робити з тими всіма відео. Як показати людям, що я маю такий цінний продукт .Знов уодин мій учень пропонує залити це на ютуб. Я послухалась. Цілих три роки відео висіли без жодної реклами. Кожного дня і бачила, що люди самі підписуються, зберігають. А потім врешті пишуть, і кажуть, що такого пояснення та такої інформації ніде більше не бачили. А я радію і пояснюю, що це так,я к я пояснюю людям вживу, тільки на відео. Ось в чому унікальність. Так, як я пояснювала людям протягом цих 5 років. Перші відгуки, результати. Я надихнулась та почала серцозніше стаивтись до відеою Я почала записувати іпродовження.

Щодо мого життя в Польщі, то пам*ятаю, як ще жила в Кракові, то почала писати прозу. З туги за домом, з нудьги. В мене була депресія.Я плакала та питала Всесвіту, чому країнці змушені бути далеко від дому? Змушені заробляти копійчину, рохлучившись із рідною землею. У нас ж все є .Родюча земля, розумні люди. Я напсиала свій перший твір про еміграцію "На руках", який мав нам еті спонукати українців повернутися додому. Бо я була однією з них. Я розуміла їх.

Але тепер Польща мене навчила думати інакше. Навчила мене відкритості. Навчила об*єднувати мовами,а не роз*єднувати. Я зрозуміла, що вест світ - мій Дім. Що ніхто н ебажає мені зла тут. Лише я сама своїми думками створюю собі проблеми. Ми врешті переїхали з Кракова. На третьому місяці моєї вагітності. Я не могла витримати смогу. Я відкривала вікна і не могла дихати тим димом. Я переживала за свою дитину в утробі Я змусила чоловіка кинути роботу, яку він ледве знайшов та починати все спочатку. Він кидав резюме по цілій Польщі. Ми вже вдруге пакували манелі та знов упереїжджали. Життя на колесах мені подобажться. Раніше терпіти не могла подорожей. Краків залишився позаду. Залишився на фото. А ми знову без житла та роботи. З останніми грішми. Але не здалися. Вірили, що там нас чекає краща невідомість. Народжувала я вже в Лодзі. Також сама. Тільки я і чоловік. Перші тижні ми були самі. Все самі. Я та він.

Мої відеоуроки із вже запатентованою мтеодикою допомагають тепер після родів допомагати і надалі людям вчити мову, навітьк оли я не маю часУ, виховуючи дитину. Але я все одну з вами. Пишу пости, знімаю відео. Бо люблю це. Бо не можу жити без спілкування. Не можу жити без вас.

Хочеться писати теплі історії. Закутатись у теплий плед.

Викладати фото природи, квітів, моря, океану. Втонути у тій красі довкола, яку ніхто не помічає. Не чує, не бачить, як дихають дерева. Як хмари пливуть та посміхаються. Як птахи звеселяють наші Душі. Торнутися глибинних порухів, втонути у райдузі.

Посміхнутися Всесвіту. Повірити в казку.

Як я вас розумію. Коли переїжджаєш в іншу країну, то наче губиш себе. Починаєш все заново. Але це добре. Є можливість збагнути, чого дійсно прагне ДУША. Це як свого роду обвалення на всіх фронтах. Нерідко робота не подобається, бо працюєш, аби заробити копійчину. Але все ж можна змінити. Завжди. Почати з малого. Я так само розумію вашу самотність. Коли немає навіть з ким поговорити. Я проходила те ж саме. Я дуже змінилась. Скинула з себе тяжкі пута, розваги та кам'яні стіни. Та нарешті дихнула. Я дозволила собі бути собою. Я почала перша говорити з поляками. Я перестала ідентифікувати і ділити на своїх та не своїх. Я почала всіх сприймати, як одне ціле. І мені неважливо, яка це мова. Неважливо. Мені важлива людина. Її Душа.

Сьогодні був дуже насичений день. Мені довелося надарма чекати в уженді для іноземців. Хотіла забрати оригінали документів,я кі були потрібні для видачі картипобиту. Але забула взяти з дому децизію. Тому тепер доведеться їхати ще раз, писати заяву, і потім ще раз приїжджати власне по документи. Дуже довга процедура. Що стосується варшавської карти мєйської, то вона дозволяє вам їздити будь-якими видами транспорту і платите 280 злотих за три місяці. Вигідно. Заяву на видачу можна скластив інтернеті, зісканувати своє фото. А потіи йдете у визначете місце і забираєте. Поповнювати можна в білєтоматі або в жабці.

А ще вкінці дня я попрямувала в бєдронку. Там такий чудовий касир. Він завжди усміхнений, радісний. Людям настрій підіймає. От я не втрималась і сказала, що пану треба дати нагороду і титул найкращого працівника. Він посміхнувся, як завжди, і сказав, що просто любить свою роботу. Каже, що не може дочекатись, коли вийде з дому і піде працювати. Чого не скажеш про інших працівників, в яких незадоволеність була написана на обличчі.

Ви знаєте, що зараз в бєдронці акція. Якщо назбираєш певну кількість наклейок за мінімум витрачених 40 злотих, то потім їх можна обміняти на книжку або іграшку м*яку. От мені не вистачило до сорока лише 4 злотих. Я це сказала вголос трохи розчарована. Але нічого. І тут бачу, цей касир дає мені чотири наклейки. Я запитала чому?

І він відповів, що добро дзяла в обє строни.

Як приємно бачити щирих та відкритих людей, які дійсно люблять свою роботу.

Якщо ви хочете знайти своє призначення, то запрошую або на особисту консультацію пос кайпу або на 2 - тижневий курс. І гайда отримувати радість від вашої роботи, як той пан з бєдронки.

Знаєте, якби мені зараз дали гарантований інструмент і сказали, що я точно вивчу за ним англійську, я заплатила б будь-які гроші. Ну в розумних межах. Тобто заплатила б, не вагаючись.

Бо я знаю, що мені це треба. Я хоч узнати іноземну мову. І знаю для чого. Але поки я не знайшла такого викладача чи методу, якому довіряю. Що стосується польської, то аткий метод у вас є, який економить час та гроші. Тільки ви чомусь у довгих роздумах.

Певно цілі нема або мотивації. А це вже психологічні проблеми. Як все пов*язано.

Чому я живу у Польщі? Чи вважаю я Польщу чужиною?

Скажу вам так. Я навіть ніколи не думала, що житиму у Польщі. Більше того, польська мова мені ніколи не подобалась. Коли я подавала оригінали документів на українську філологію, пані в комісії в білому костюмі, наче ангел, порадила в останній момент піти на слов*янську філологію. Це невипадково. Тепер я це розумію. А тоді я була переляканою дитиною, яка постійно трималася мами за ручку. Була прив*язана до неї міцним ланцюгом. Та я коли вперше їхала на навчання на місяць, то ридала і тряслася з жаху. Як же так? Я вперше покидаю так надовго батьківський дім та ще й їду у чужу країну? Так, все тоді мені було чуже. Все. Мова, країна, люди. Я боялася всього і всіх. Однак, після першої подорожі щось починало змінюватись. Я побачила, що там, за тим славнозвісним кордоном живуть такі ж люди, як я, так само мають проблеми. Так само є добрі, і ті, хто ще шукають ту свою світлу сторону. Я побачила, що всі ті рамки та кордони умовні. Що все залежить від нашого сприйняття. У мене не було цілі жити в Польщі. Просто чоловік тут вчився ну і вирішив тут шукати роботу.

Словом, замість весільної подорожі ми приїхали у стареньку кам*яницю в Катовіцах. Я, дівчина без карти побиту, новоспечена дружина і студент останнього курсу, який підробляв у вільні години, аби утримати сім*ю. Пам*ятаю, як шукали квартиру в Варшаві через бюро, а не напряму від власника. Заплатили завдаток, витратили гроші на квиток, приїхали за адресою і зрозуміли, що нас ошукали. Відтоді жодних посередників. Тільки олх і приватні оголошення і реальні власники. Було важко. Я проводила по вісім занять на день по скайпу. Було стільки пригод. Але це досвід. Наш досвід. Він зробив нас сильнішими, мудрішими. Холодні, сірі Катовіце стали початком нашої мандрівки Польщею.

Ох і гаряченький видався сьогодні день. Насичений. Чомусь захотілося плакати, ко

ли я дізналась, що Ользі Токарчук дали Нобелівську премію з літератури. Я ж читала її твори в універі. Сьогодні пішла і купила книгу. В видавництві науковому ПВН. Вам в сторіс показувала звідти відео. На касі продавчині казали, що вже з понеділка ціни на книги підвищаться. Чого і треба було чекати. А ще десь 12 або 13 числа кожного місяця в них діють спеціальні знижки. Сьогодні я встигла і польської вживу повчити, і психологічну теріпію разом з коучингом провести. І книжками намилуватися. А ще я вам скажу, що щоб вас не боліло чи пекло, завжди відпускайте. На це є два способи. Перший прокричати, проговорити вголос. Але якщо ви навіть цього зробити поки не можете,в оно буде муляти та душити. Не можете, то візьміть ручку і листок та пропишіть. Випишіть той біль, признайтеся самі собі у всьому. І воно піде. Ви відкриєтеся новому. З приводу книжок. То я показувала вам фото і відео підручника Хурра. Він коштує 70 злотих і саме за ним записаний мій легендарний вже курс польської, на який лише до кінця тижня діє колосальна знижка — половина ціни — лише 888 гривень замість 1800.

На кінець скажу, що ніщо в нашому житті невипадкове. І знаєте, я скучила. Я скучила саме за навчанням польської. Хочеться показувати вам якісь тести, тексти, копати все глибше і глибше, бо все для мен етаке очевидне. А сьогодні Оксана не вміла слово хмара прочитати.

Треба перелаштовувати мозок та зрозуміти, що у всіх не те в голові, що й мене.

А ще у мене є курс, де ви можете тільки навчитися читати і писати. Тобто він іде окремо від поглибленого курсу. Плюс ще запам*ятовуйте слова нові асоціаціями. Так легше зорієнтуватись. Наприклад, ви записуєте чийсь номер телефону і пишете Славік шафа. Бо зустріли його у відділі меблів. Так само і з мовою. Кидайте дивитись серіал район мелероуз два і йдіть вчити польську мову.

Вчіть іноземні мови, не лінуйтесь, вони дають нові можливості.

Варшава багата різними легендами. Зловила себе на думці, що довкола стільки краси, стільки цікавого. І стільки можна всього почерпнути з різних джерел. Наприклад, на Стармоу місті є дзвін, де ходите із заплющеними очима довкола нього і загадуєте бажання. За годинниковою стрілкою. Треба якось детальше поцікавитись.

Ще поки пам*ятаю, то пишу. В Польщі є дві популярні кур*єрські служби DPD I DHL. Плюс можна забрати посилку в мережі магазинів Жабка і так само зробити там зврот, якщо вам не підійшло.

З приводу відкриття дзялальності господарчої, тобто приватного підприємця. Треба викласти,я кщо ви маєте одноосібну діяльність, триста п*ятдесят злотих, плюс в середньому ксєнговий тобто бухгалтер бере 200 злотих, якщо знайдете за 120 в місяць, то добре. Він вам розліча всі піти, складкі до зусу, уженду скарбовего. Тобто повністю веде всі папери. Ви ще додатково платите ват, платите, ну і сам податок тобто 17 відсотків від одного продажу чи послуги, якщо, наприклад, консультуєте.

Уроки вокалу коштують п*ятдесят злотих за годину. Гра на фортепіано — 70. Щодо лікування зубів, то я вже колись писала про ляпісованє, тобто коли зуби покривають розчином срібла, якщо дитина не ає запломбувати. Якщо ж серйозна ситуація, то дається знєчулєнє огульне тобто загальний наркоз. Такі забєг триває десь годину і кошту самий наркоз 1000 злотих, кожна наступна година, це доплата 100 чи 200 злотих. Ну і сама пломба десь до 200. Тому брати нам треба течку до зенбув і миць добже, жеби нє било прухніци. Щоб не було карієсу. Шкліво це емаль. А от брекети — це апарат ортодонтични. В нього теж є багато видів. І накладки нєвідочне, і звикли апарат, і вевнентшни. Даруйте, що пишу українською. Але мені так легше, ніж клавіатуру змінювати. Я пишу свої думки та спостереження. Те, що бачу та чую. І ділюсь з вами.

Людина постійно втікає від самої себе. Від своїх думок. Втікає та топить будь в куріння, алкоголь, серіалах, їжі. Лиш би забктись. Лиш би втопититрозпач. Але від себе неивтечеш. Проблему треба вирішувати, а не задати чи запивати. Поговорити із собою, написала

З приводу того, чи іноземцю винайматимуть житлов Польщі і чи користуватися послугами посередників при пошуку роботу. Чесно, посередникам якось не дуже довіряю, хіба якщо вже немає іншого виходу. Найкраще самому напряму шкати роботу. Якщо ви в Україні, то починайте з мови. Складіть грамотне резюме. Правильно складіть, бо тут все діє навпаки. В першу чергу, на нього звертають увагу. Звертають увагу на все. На те, що саме ви робите і у якій послідовності все написано. Якщо ви будете супер кандидат, то вам самі і візу зроблять і залагодятьв сі проблеми. Це називається апліковаць. Просто заходите на сайти популярні, я їх згадувала тут в блозі. І чекаєте дзвінка. Бажано вказати польський номер і одразу ж підняти, бо можуть другий раз не передзвонити. БУдуть десь два або три етапи. Просто на першому з вами говорять по телефону, можутьі перевірити знання англійської, якщо робота вимагає. Потім покличуть вже на особисту зустріч до свого офісу чи закладу, ну і треті, це вже саме підписання договору.

З приводу квартир, то так, потрібно платити кавцію. Тобто тисячу злотих чи менше, або більше перед тим, як ви поселяєтесь. Це гарантує те, що в нічого не знищите і потім власник вирахує це з тих коштів. Про все потрібно домовлятися напряму і шукати оголошення від прямих власників, бо бюра можуть кинути. Тобто посередники. Ви можете мешкати з кимось, тобто винаймати одну кімнату десь від 499 до 800 злотих, або ж цілу кавалерку, тобто 1 кімнату за 1200 чи більше, залежно від міста. Або двохкімнатну. Тут вже ціни будуть дорожче. І дзвоните, домовляєтесь, коли зможете оглянути - обейжець мєшканє і впровадзацє сє.

Все не страшно, голвоне вміти порозумітись. Тому я і кажу, вчіть мову. Я маю дієвий, мегадієвий інструмент, який і навчить, і змотивує.

Якщо ви живете в Україні, але хочете знайти роботу в Польщі, або вступити на навчання до якогось навчального закладу.

Але ви не знаєте мови, посередник коштує 700 євро, знайомих немає, а треба дізнатись інформацію, розпитати, подзвонити туди, куди треба, тоя можу вам допомогти.

Телефон я маю, можу подзвонити куди треба і розпитати все, що хочете.

Це також мій час, тому можете віддячувати донатом. Просто скидуєте ту суму на карту привату мою, в яку оцінюєте самі мою роботу.

Тому, пишіть, якщо є якісь такого типу проблеми, або просто хочете консультацію.

На ютубі записала нове відео. Читаю дуже файний віршик Яна Бжехви. Зайдіть в ютуб і напишіть Ukrainka w Polsce або в мою шапку профілю в інстаграм і там буде багато лінків. Зробила скрін в каруселі каналу і шапки.

Відео буду старатися викладати на ютуб, тому підписуйтесь та натискайте на дзвіночок, щоб не пропустити другої частини вірша. У списках відтворення багато корисних відео і перші безкоштовні уроки поглибленого курсу з нуля. Пишіть, якщо маєте якусь тему для відео, яку не дуже розумієте.

Також під відео є посилання на мою книгу та 2 - годинне відео, як вивчити польську та зекономити час та гроші. Там мегакорисна інформація. Як отримаєте книгу, одразу відкриється сторінка із відео. Тому йдіть на ютуб.

І ще питаннями оформлення віз та влаштуванням на роботу я не займаюсь. Але можу щось порадити з власного досвіду, про це власне і пишу в постах. Навігація профілю це #OST_путівник. Тисніть на цей хештег та підписуйтесь на ті, які вас цікавлять.

Як приємно просто зробити подарунок. Просто від щирого серця. Сьогодні падав дощ. Я забула парасольку. Вийшла з автобуса. Дитина на мені майже заснула. І ту раптом усміхнена пані простягає руку. Я під парасолькою. Добрячий кавал дороги пройшла зі мною. А япереймалася, як дам раду дійти до місця призначення. До речі, хто шукає доброго дитячого стоматолога, то можу порадити у Варшаві. Чи він добрий на всі сто, ще доведеться перевірити. Але все ж щось каже, що добрий. Найбільша загадка і водночас не загадка, то саме життя. Проста істина, яку так важко розгледіти. Ми дійсно любимо ускладнювати. Найкраще проведений час - час, проведений наодинці з собою.

З приводу того, що ви зараз в Польщі, у вас є чоловік та діти. Але ви загубили себе, немає мети, цілі та мотивації. Це в черговий раз доводить той факт, що де б ви не були, від себе не втечеш. Бракує іншої людини, якій можна довіритись. Не з свого близького оточення, а саме, так би мовити, незалежного експерта. Відсутність цілі може мати багато причин. Це і внаслідок різкої зміни звичного ритму життя, і внаслідок того, що ви дійсно не знаєте, чим зайнятись. Але вже добре те, що ви ставите собі це питання і розумієте, що потрібно щось змінювати. Я можу вам допомогти хоча б за домомогою коучингових питань, але на відео. Знову ж таки вам буде ліньки це робити, бо не буде кому дати їх на перевірку. Тому в мене є декілька інших варіантів. Перший доволі простий та економний, але не дасть глибокого результату, аби зануритись в себе. Але це хоча б щось. Я вам даю питання, ви письмово відповідаєте, і я так само письмово чи усно кажу свою думку. Виконання у вас займає стільки, скільки ви вважатимете за потірбне. Ціна донат. Тобто по вашому серцю. Інший, повноцінний двохтижневий інтенсив, де ви дуже глибоко копаєте в собі і вкінці я вам голосом кажу те, що ви ітак вкінці самі зрозумієте. Повірте, воно того варте. Отже, маєте вибір. Ходити і далі по колу. Чи нарешті почати діяти. Та не відкладати на завтра чи чекати кращих часів, ховаючи улюблену сукенку у шафу.

Найкращий час саме тут і зараз.

Неприємний випадок. У басейні. Щоб ви розуміли, коли заходиш у роздягалку через брамку, сидить пані у віконечку та дає браслети трьох кольорів - червоного, зеленого та синього. Червоний, то для przebieralnia rodzinna - роздягалка для маленьких діточок, tam są przewijaki i krzesełka małe do siedzenia. Мені завжди давали такий білет, бо Ева якраз має два роки. Ми собі спокійно йшли, переодягалися у теплі та закритому приміщені, сушили голову. Аж тут у тому віконці сидить зовсім інша жінка і дає мені зелений браслет. Я запитала чому. На що вона відповіла, що червона роздягалка для грудничків, бо власне там є сповивальний столик. Я вже нічого не сказала. ДУмаю, ну ладно. Підем до зеленої. Приходжу. Номерок не працює. Ти приставляєш до дверей і вони автоматично закриваються, а тут ні. Я в рушнику іду до неї, аби поміняла. Потім приходжу, а душ відкритий, дорослі роздягаються прямо перед іншими і діти це бачать. Плюс сушити голову нема як, бо сушарка вгорі. Дитину треба весь час тримати на руках. Я не витримала і пішла сама до червоної. Там і тепло, і зручно. Приходжу, і бачу жінку з семирічним сином. Кажу їй, що така і така ситуація. Нащо вона відповідає, що в той пані такий гумор дзісяй. Тобто в неї такий настрій сьогодні. Виходить хлопцеві 7 років можна до червоної роздягалки, а моїй Еві 2 роки треба йти до жіночої. Абсурд якийсь виходить. Я людина нескандальна, але за справедливість. Ми з тою жінкою двоє йдемо віддавати ті браслети і питаю, чом утака ситуація. Нащо мені подруга тої пані каже "Що червона роздягалка для дітей на рехабілітації, тобто ті, які мають оздоровче плавання". А я повертаю голову до тої жінки з хлопцем і питаю при ній, чи вони на рехабілітації. Та заперечила. Словом, вони завстидались і вже не мали як викрутитись. Я могла змовчати, але наступного разу це повторилося б знову. Я тепер знаю, чому мені та жінка дала не той колір. Бо вона саме хотіла покуштувати яблука, а тут я підійшла, аби мене обслужила. От вона і взлилась. Раніше я б змовчала і боялась. Але не тепер. Ну і що що я в чужій країні. Це не має жодного значення. До всіх повинна бути справедливість. Ну і добре ще те, що я знаю мову і не бекаю мекаю. Тому вчіть. Плюс я ще й кульчик загубила, але ще інша жінка мені знайшла, бо я так літала по роздягалці. Як то кажуть, пехови дзєнь. Але нехай наступні будуть щасливі у нас всіх.

Я тільки почала звикати до розкладу варшавських автобусів, як у дію вступають нові маршрути у зв*язку з відкриттям чергового пункту метра. Доведетсья вивчати все заново. Але добре, що є карта мєйска. Не потрібно буде компотувати постійно білетів. Ціна повного білету на 90 хвилин - це 4 злотих 40 грош і можна пересідати з ним на інший автобус чи метро. Повний білет на 2 хвилин коштує 3, 40. Ще з приводу самотності хочеться написати. На початку дійсно важко. Ти приїжджаєш у чужу країну, мови не знаєш, боїшся заговорити. Тим більше, якщо раніше жив у маленькому містечку чи селищі, а тут одразу столиця. Раніше Варшава мені здавалася якось величезною та недосяжною, але тепер вон адля мене вже замала. Бо до всього ми звикаємо. І хочеться чогось нового. На початку лякають та водночас зацікавлюють вивіски та написи довкола, оголошення зупинок у трамваї. Тобі здається, що всі на тебе дивляться та знають, що ти іноземець. А ще якесь надумане бачення, що поляки до нас вороже налаштовані. Це хто на що попаде. У кожного своє. Загалом, вони щирі та привітні люди. Головне знайти своїх людей. Звісно, знання мови дає дуже багато переваг та козирів. Зі мною завжди заговорюють жіночки похилого віку. Бо бачать мене з малою, посміхаються і так починається розмова. Старі точно як малі діти. Останні посміхаються, бо ще не пізнали життя, а перші, бо вже його пізнали. І знають, що треба ловити кожну хвилину.

Якщо ви хочете стати персональним тренером фітнес, то варто закінчити трьох місячний курс. Тепер поговоримо про ціни. Актуальна та свіжа інформація. Польська академія спорту хоче за такий курс 1200 злотих, але там немає навчання щодо занять на тренажерах. Додатково треба доплатити, якщо берете основний курс, 599 злотих. Плюс ще є привтані школи, які попросять 1499 злотих, але там вже буде входити все. І силові вправи, і ті, які стосуються фізіотерапії, і медицину трохи вивчете. Як виглядає екзамен? Десь 40 тестових питань та практична частина. Наприклад, показати якусь вправу на ту чи іншу групу м'язів.

Ну і на десерт кілька слів

ому не треба знати польську мову?

Тим людям, я і приїхали в Польщу на заробітки лише на певний період часу. Які не планують тут залишитись жити, а повернутися в Україну. Бо так чекає сім'я та діти.

Сьогодні говорила з жіночкою, яка потрапила на роботу продавцем зовсім без знання мови. Звісно, спершу, вона переживала, як працюватиме. Але подруга заспокоїла. Врезультаті отримала роботу і не погано справляється. Писати не вміє і не потребує .З читанням що їй треба, то прочитає. поляки розуміють, і вона - їх. Тільки, каже, як швидко діти говорять та по - своєму, то не надто зрозуміло.

Кому ж тоді потрібне знання мови?

Тим людям, які хочуть громадянство.

Тим людям, які хочуть матик ращу роботу, хочуть отримати карту побиту на 10 років або здати сертифікаційний іспит.

Чим краща посада, тим краще треба знати мову.

Щодо медицини, то раніше десь я вже писала, що якщо ви платите податки, то користуєтесь медичними послугами задарма.

Ось, наприклад, якщо треба дитину відвести на якусь оздоровлювальну гімнастику - rehabilitacje , то якщо маєте направлення від лікаря - skierowanie , то 10 занять маєте безкоштовно по 30 хвилин. Якщо ж це приватний осередок, то тоді доведеться викласти 120 злотих за півгодини, або ж 90 - за 45 хвилин залежно вже від конкретного випадку. Можна знайти і дешевший варіант. Або займатись самій, або ж водити у спортзал.

Або ж на басейн - na basen. Діти до трьох років плавають безкоштовно. Дорослі ж за 75 хвилин заплатять 20 злотих. Або ж можна викупити місячний квиток karnet miesięczny, зфаплативши 155 злотих. Другий варіант і дешевший і вигідний. Адже ви тоді плаваєте скільки хочете та ходите стільки разів, скільки хочете. Якщо ж записати дитину на танці, то для малих діток за місяць занять заплатите 150 злотих. Тривалість 30 хвилин і ходите два рази на тиждень. Але мам на заняття не впускають і вік лише від 3 років.

Щодо бібліотек, то тут все зручно та просто. Wypożyczyć książkę można na miesiąc i potem przedłużyć przez internet. Tak samo dostaniecie kartę czytelnika i paszport małego czytelnika oraz książkę w prezencie w ramach specjalnego programu, dofinansowanego przez państwo. Через інтернет можна резервувати книжки, перевіряти наявність, продовжувати. Власне за рекоменаціями взяла книгу "Rok z lLneą" i "Korniszonek" Grażyny Bąkiewicz, "Anię z Zielonego Wzgórza". Хоч я люблю мати свої книжки та підкреслювати важливе, однак книги з бібліотеки привчають мене виписувати нові слова у словник, а не залишати їх просто підкресленими.

Сьогодні я почула дуже мудру фразу "Робити все для себе, не для когось". Скільки істини у таких простих словах.

Якщо ви хочете вивчати польську зі мною індивідуально, то теорію дивитесь у відеоуроках, які коштують дешевше, ніж живе заняття. А розмовну мову ми вже практикуємо вживу. Суто практика. Таке заняття розмовне коштує 45 хвилин - 200 гривень. Якщо ви мені наговорюєте голосом в телеграм, а я слухаю, то за хвилину 2,5 гривні. Тобто за 10 хвилин - 25 гривень.

Якщо ж я б вам пояснювала теорію вживу, то ви б мені платили 370 гривень за годину. Я ж пропоную вам дешевший варіант, купити ту саму інформацію, яку я так само вам розповідаю на відео, а ви слухаєте, всього за 130 гривень або й дешевше. Все залежить від обсягу інформації у відеоуроці та його тривалості. А розмовну мову вже практикуємо індивідуально. Вирішуйте, вибір за вами!

Не думайте, що якщо вам 40 років,у вас немаж здійбностей до вивчення іноземних мов. Той, хто каже, що немає часу, просто не хоче вчити мову. І так не лише з іноземними мовами. А будь з чим. Ви просто не хочете, лінуєтесь,у вас відсутня мотивація. Не вірте тим, хто каже, що мови вчити важко. Не важко. Ви можете все. Просто треба знати правильний підхід, систему. Коли ви робите ремонт у ванній, ви ж дзвоните у спеціальну службу, яка займається викладенням плитки. Так само є ті людли, які можуть допомогти вам вирішити ваші проблеми. Кожен має займатися своїм. Кожен має певний унікальний дар та є спеціалістом у конкретній сфері. Вчора до мене подзвонив чоловік, який працює із поляками у Польщі. Його дуже бентежить той факт, що він все розуміє, однак не вміє поєднувати слова у реченні. Через те має комплекс та почуваєтсья неввпевнено. Насправді така ситуація дуже легко виправляється. Я даю вам чітку системУ, яка допоможе вам у найкоротші терміни вивчити мову. Адже я подаю все чітко та системно. Мова- це система. Якщо ви не будете знати з чого складаєтсья польська мова зсередини, ви так і не будете знати, як поскладати всі слова воєдино. Бо поки лиш хаос у голові та розгардіяш. Граматика - хребет, на який ви нанизуєте м*ясо - це слова. Якщо немає хребта, скадіть, на чому ці слова мають триматись. Звісно, що вони падають. Ви намагаєтесь ловити, але одне тягне за собою інше. Сьогодні я так само розмовляла в бєдронці з українкою та допомагала їй з мовою. Але для неї і для її робити незнання граматики не надто важливе, адже не потребує активної комунікації . Однак вона сама відчуває, що грунтовне вивчення мови допомогло б її почуватись впевненіше та, можливо, відкрило нові можливості у вигляді якоїсь керівної посади. Однак, мова її зупиняє. Так само це стосується і винаймання житла, де важко на початку обговорити всі деталі з власником. До того ж деякі поляки н енадто охоче орендують житло іноземцям. Але це лише одиничні випадки. Важливо знайти та натрапити на хороших людей.

Мова - важливий інструмент, який може дати вам життя вашої мрії.

Опис курсівКоментарі в рубанова виключені у вебінаріПОЛЬСЬКА МОВА ЯКІСНО доступно простоУ мене є різні пакети СУТО граматику ПЛЮС РОЗМОВНІ по телефонуІ курс з нуляGala cieslakCieślak 22:15консультація особистаа потвім всі курси мої22:39відгуки вкінці датискрінив презентаціюна вебінарімоє заняття ефективніше ніж інші вживу пос кайпу22:49ікфні мотиваціяспеціално розтягують в часібезкоштовна консультація22:56доатидо вебінару корсині теми з моєї книги конспектутеперішній часпроводитив ебінар безв ідеосторінка на безкоштовну консуьтацію на сайтіте, що хробила23:29Czas teraźniejszy Теперішній час

Koniugacja 4

погил з нуля тим, хто не вміє ні читати і писати

хто вив,а говорити не може суто граматика

вища граматика

здати сертфікат громаднт в

розмовні по вайберу чи телеграм

переказ текстів виписувати одразу слова.....ю а не пвдреслювати в книзі.....ю бо потім не виписуєш, бо лінишся

ви говорите зі мною постійно кожен день по кілька хвилин і вкінці ми разуємо ті хвлилни коли ви говорит і ви платите

ви потсійно наче у мовному середовищі плюч ситаєте та виписуєте слова, це для тих, хтов жещось знає

потрібно потсійно говорити

Все просто

а не вчити нудну непотрібну граматику. ізіба вчити раз і вск

Я коли запамятовую, коли слухала фільми та бачила написи на екрані, постійне потворення

Те, що мене здивувало. Переважно у всіх приватних поліклініках, польською це przychodnia pobierają krew z żyły, a nie z paluszka. Nawet małemu dziecku, i dorosłemu również. Jestem zaskoczona. Naprawdę. Bo jestem przyzwyczajona do tego, że na Ukrainie jest inaczej. Co chcę powiedzieć o szpitalach państwowych. Nie są tak zadbane jak prywatne. Bodobnie jak na Ukrainie. Nie tak czysto i pięknie. Ale to wiadomo dlaczego. Morfologia krwi kosztuje 20 złotych, a moczu - 15 zł. To są warszawskie ceny.

Думаю, ви зрозуміли. Якщо ні, то пишіть. Якщо робите аналіз крові, то ціна 20, а сечі - 15 злотих. Ну і вигляд державних лікарень відрізняється від приватних. Ну і те мене здивувало, що кров тут беруть зв ени, а не з пальця. Якщо хочете з палюшка, то треба шукати, дзвонити. Але це не важко. От в лікарні на Кондратовіча дітям взагалі не приймають кров на аналіз. Тому не варто їхати. Найкраще дзвонити, аби не витрачати час на дорогу. Тим більше, на цій вулиці зараз ремонт. Ще з сьогоднішніх спостережень. Іноземці, яка їхала вв трамваї сьогодні дали штраф. Купила білет, але не закомпостувала nie skasowa;a biletu. Kogo, czego. Mówimy zawsze po negacji. To znaczy po partykule nie. Завжди буде родовий відмінок після заперечення, тобто після частки не. А ще самі поляки роблять граматичні помилки. А я то чую. Ось наприклад, сьогодні жіночка сиділа біля мене і сказала замість ludźmi - ludziami. Dziećmi, a nie dzieciami.

Тобто людьми та дітьми.

Думаю, вам буде трохи цікаво дізнатись про ціни в Польщі на лікування зубів.

Якщо ви офіційно працюєте та платите податки, то користуєтеся медициною безкоштовно. Якщо ж хочете йти до лікаря приватно та не чекати у черзі на термін візиту, то платите. Мінімально ціна огляду, наприклад ортопеда коштує 150 злотих. Якщо це консультація у стоматолога, то шістдесят. Але це залежить від клініки та встановлених нею цін. Завжди треба ходити до різних лікарів, аби мати змогу порівняти собі різні думки. Адже кожен має свій підхід. Слід вибрати той, який підходитиме саме вам.

З приводу вирівнювання зубів, то тут теж різні підходи. Aparat na zęby zakładamy - це власне берекети, łuk тобто одна дуга. ще нещодавно дізналась про такий термін як lapisowanie , це коли покривають молочні зубки дітям розчином срібла, аби вони не сувались під впливом карієсу - próchnicy. Це якщо дитина не дає поставити пломбу. Єдиний вихід - це наркоз znieczulenie. І таке задоволення коштує зовсім не дешево - 800 злотих за годину наркозу. Ціна пломби десь 200 злотих в середньому, чищення зубів піском - 300 злотих. Якщо ходите на контрольні візити до лікарів з дітьми, то перший візит десь шістдесят, а решта przeglądy безкоштовні. Якщо ж хочете віддати дититину до приватного садочка. то ціна в місяць десь 1100 злотих.

Отаке)