Про транспорт

Я тільки почала звикати до розкладу варшавських автобусів, як у дію вступають нові маршрути у зв*язку з відкриттям чергового пункту метра. Доведетсья вивчати все заново. Але добре, що є карта мєйска. Не потрібно буде компотувати постійно білетів. Ціна повного білету  на 90 хвилин - це 4 злотих 40 грош і можна пересідати з ним на інший автобус чи метро. Повний білет на 2 хвилин коштує 3, 40.  Ще з приводу самотності хочеться написати. На початку дійсно важко. Ти приїжджаєш у чужу країну, мови не знаєш, боїшся заговорити. Тим більше, якщо раніше жив у маленькому містечку чи селищі, а тут одразу столиця. Раніше Варшава мені здавалася якось величезною та недосяжною, але тепер вон адля мене вже замала. Бо до всього ми звикаємо. І хочеться чогось нового. На початку лякають та водночас зацікавлюють вивіски та написи довкола, оголошення зупинок у трамваї. Тобі здається, що всі на тебе дивляться та знають, що ти іноземець. А ще якесь надумане бачення, що поляки до нас вороже налаштовані. Це хто на що попаде. У кожного своє. Загалом, вони щирі та привітні люди. Головне знайти своїх людей. Звісно, знання мови дає дуже багато переваг та козирів. Зі мною завжди заговорюють жіночки похилого віку. Бо бачать мене з малою, посміхаються  і так починається розмова. Старі точно  як малі діти. Останні посміхаються, бо ще не пізнали життя, а перші, бо вже його пізнали. І знають, що треба ловити кожну хвилину.