Хто краще навчить?

Хто краще навчить — поляк чи українець?
Пишуть мені люди і пишуть, що ходили до репетитора два місяці, і нема
результату. Ну як так, займались же вживу? Як виявляється, бідний репетитор
пояснював, пояснював, сам знав матеріал, але не вмів його донести. А бідний
учень мучився мучився, та й так нічого не вийшло!
Коли я тільки починала свій шлях репетитора, то думала, що ж я можу людям
дати. Таких репетиторів багато, є кращі, є й гірші. Але що ж, закінчила вуз,
здобула диплом, треба ж працювати по спеціальності. Шкода стількох років
зусиль.
Потім пішли перші учнів, перші відгуки. Люди почали казати: “Оля, ти все так
доступно пояснила, я все розумію нарешті. І то так йшло по наростаючій. Я
почала задумуватись: “Блін, а може я дійсно вмію пояснити. Ну не може бути
однакова думка від багатьох людей одночасно”. І тоді моя самооцінка почала
підвищуватись, я почала надихатись тими відгуками. І розуміти, що я таки
цінна, моя робота цінна. Може бути багато речей, але дійсно хороших є дуже
мало.Так само кожен із вас цінний, але ще цього може не усвідомлює, кожен
має унікальний досвід, яким може поділитись з іншими.
Повертаючись до нашого питання. Я вважаю так, що на початковому рівні, з
нуля, коли треба пояснити граматику, ази, будову, хребет мови, має вчити та
людина, яка її вивчила сама. Яка сама пробиралась крізь ті всі нетрі.
У нас був викладач поляк в універі, ну він вже нам на пальцях пояснював
значення того слова, і сяк ітак, але не знав української і не міг точно передати
зміст. А от коли ви вже знаєте граматику, знаєте весь фундамент, тоді сміло
йдіть до поляка, він вже вдягне вас в уніформу слів. Будете говорити і
удосконалювати мову.
.
Я теж не могла розібратись з чотирма дієвідмінами, які нам подавали в
університеті. Просто вчила, бо треба було здати іспити і тд. А вже коли сама
почала вчити, то зрозуміла, що щось не так. Тоді вже вивела для себе схему, яка
розклала все по поличках. І все, о диво, виявилось так банально просто. Так
само я тепер вчу, пояснюю на відео, бо пройшла це сама, пережила сама. І
відгуки моїх учнів говорять амі за себе. Я цю систему вже перевірила кілька сот
разів, і вона працює.
І буду завжди казати, що основа мови — це дієслова. Тому так важливо знати ті
дієвідміни, які формують теперішній час. Вміти ліпити речення до купи, а не
зубрити купу непотрібних слів, бо то треба для галочки і розтягувати то на
роки. Я знаю ті слова, які мені потрібні для нормального спілкування. Якщо ж
якесь слово потрібне, я гляну в словник. Якщо вчити все до дрібниць, бути
ідеалістами, то ви так і не заговорите. Минулий і майбутній час взагалі нема що
вчити. Мені здається, що польська найпростіша мова. А з неї роблять не знати
який культ, аби більше скосити грошей. Будете знати три часи, то вже півмови,
як не більша її половина. Головне після того не боятись говорити!
Як вже н ераз повторювала, що мала по 7 загнять н адень по скайпу по годині!
Уявіть, я кбуло повторювати одне і тесаме семи різним людям! Мій тато
сміявся, і іказав : “Та запиши то все на диктофон і включай!”
А я не звертала на його слов ауваги. А в них же була підказка. От я й вирішила
записат відеоуроки. Все те самЕ, але економить і мій час , і ваш чаС, та ще й
ваші гроші. Та переглядати можна коли хочеш, н еобов*язково домовлятись з
рептеиторами і летіти на заначену годину стрімголов з роботи. Ефект у сто
разів кращий. За такі самі відеоуроки вживу ви б заплатити не 50 грн за урок, а
від 150 і більше. Та й розтягнули б задоволення добряче. Бо один раз ви б н
езмогли, раз репетитор. Та й потім закинули б мову, якщо вам не дуже треба
було б.
Мені дуже подобаєтсь явчитись самостійно. Я сама організовую свій час. І не
підлаштовуюсь під нікого. Бо вс езалежить лише від мене. Тільки треба діяти.